Вважаємо, що у коледжі створені умови для розвитку м’яких навичок. Адже, ситуаційні задачі на клінічних дисциплінах, на олімпіадах, які виконують наші студенти, є на стику предметів, міжпредметні. Вони з мінімальною кількістю даних, максимально наближені до реальних умов. У процесі спостереження за роботою студентів, можна перевірити і роботу в команді, і роль лідера, і те, як вони можуть відразу вирішити комплексні проблеми, їх критичне та стратегічне мислення, стресостійкість і управління змінами, адже студент відразу змушений змінювати тактику дії, якщо змінюються умови задачі.
Зараз у коледжі відбувається етап, на якому ми змінюємося самі і повинні навчити цьому студентів. Змінюються цілі і задачі нашої організації у відповідності до змін зовнішнього середовища. Деякі поточні цілі вже досягнуті. Змінюються форми і методи роботи. Працювати так і вчити так, як було 5-10 років назад, уже неможливо. Модно говорити, що карантин вніс корективи у навчання. Ні, карантин лише прискорив ті зміни, які неминуче мали б бути.
Вважаємо, що наш коледж пройшов усі 6 етапів моделі процесу успішного управління організаційними змінами за Л. Грейнером:
- Тиск і спонукання.
- Посередництво і переорієнтація уваги.
- Діагностика і усвідомлення.
- Знаходження нового рішення та шляхів його виконання.
- Експерименти і виявлення.
- Підкріплення і згода.
Проект – це певний захід або процес з чітко визначеними термінами, мета якого створити унікальний продукт або отримати певні інноваційні результати. Виступаюча звернула увагу, що у коледжі є певний досвід управління проектами. Це не лише предметні проекти, що виконують наші студенти з певної теми, а це і наші методичні проекти «Практика щодня» чи «Алгоритмізація навчання». Але це і масштабні проекти, міждисциплінарні, міжвузівські і таке інше. Проект – це і науково-практична конференція, і медичний пікнік, турнір чи олімпіада. Треба вміти його організувати і ним керувати, Якраз у процесі його реалізації і формується вміння працювати в команді та інші м’які навички. Весь коледж – це наш проект.
Наступна м’які навички: ініціативність, творчість або креативність. У кожного викладача у арсеналі безліч творчих, інтерактивних завдань, які до того ж і унеможливлюють списування (тут і академічна доброчесність), і онлайн-інструменти для навчання, і тренінги, і симуляційне навчання і т.д..
Можна ще виокремити наші «гостьові лекції». Організовуючи їх, ми мали на меті запрошувати практикуючих лікарів, медичних сестер, професорів чи вчених, тобто людей, які вже працюють, які мають досвід роботи, які наведуть масу прикладів. Це також один із шляхів формування Soft-skills – співпраця ЗФПО з роботодавцями, стейкхолдерами.
Провівши такий поверхневий аналіз, на нараді було запропоновано розробити рекомендації чи шляхи формування м’яких навичок у коледжі.
У своїх робочих програмах ми вже прописуємо компетентності, ті, що випливають із нової парадигми освіти. Доцільно було б у силабуси (програми дисциплін чи виробничої та переддипломної практики для студентів) вже включати різні види завдань чи задач, які б формували необхідні навички: і презентацію проектної роботи (де це можна), і ораторство, і роботу в коледжі, лідерство. Це уже у нас реалізується через проект «Практика Щодня».
Можна запропонувати здобувачам освіти, які проявляють зацікавленість в тому чи іншому питанні, курси на онлайн-платформах, участь у певних проектах, веб-квестах, що проводяться на різних платформах.
Наші студенти назвали такий меседж «коледж навчає вчитися». І це насправді круто. Навіть те, що вони навчаються тут адаптивності, гнучкості і стресостійкості – це гарно.
«Коледж – одна команда» – усі учасники освітнього процесу розвивають один одного: і цифровим технологіям, і ораторському мистецтву, і художньо-естетично. Доречно було б урізноманітнити і позанавчальні заходи. Необхідно подумати разом зі студентами: що ми можемо зробити замість олімпіади, чи конференції, чи конкурсу з мови чи «веселих стартів», чи вечора відпочинку, чи виховної години?
Партнерство. Ми вже вийшли на рівень взаємодії коледжу із роботодавцями, із закладами охорони здоров’я. Цьому приклад «Практика щодня», і чергування у хоспісах і т.і. Заклади охорони здоров’я дають нам рекомендації до ОПП, до алгоритмів, до навичок. Ті ж самі майстер-класи і лекції, які для нас проводять тренери ЦЕМД та МК. Що можемо «продвинути» ще? Це реалізація спільних проектів (дослідницьких) за участю університетів чи тих же ЗОЗ.
Треба зробити такий собі SWOT-аналіз. Проаналізувати сильні та слабі сторони, наші можливості та загрози. Причому SWOT- аналіз не просто коледжу взагалі (у нас є стратегія розвитку до 2024 року), а кожний учасник освітнього процесу робить такий аналіз. Він дозволить зрозуміти як нам рухатися далі, і яка наша кінцева мета.
Тобто навичка «навчання протягом життя» - lifelong learning – це актуально і для нас, викладачів, і для студентів, для професійного зростання кожного.
Ми розвиваємо у студентів і комунікативність, і відповідальність, і емоційний інтелект, і навички тайм-менеджменту, ініціативність. Організаторські здібності, ораторське мистецтво прослідковується коли готуємо науково-практичні конференції, брифінги, оксфордські дебати. «Прокачуємо» уміння навчатися і навчати інших: коли 3,4 курси навчали першокурсників навичкам десмургії, проводять майстер-класи для своїх однокурсників.
Які шляхи формування цих навичок? Які форми роботи будуть? Що ми можемо запропонувати собі і нашим студентам сьогодні? Це запитання для обговорення, які потребуватимуть не однієї зустрічі та роботи всього педагогічного колективу. Тому такі наради будуть продовжені у ІІ семестрі 2021/2022 н.р.
