Булінг — це систематичне, умисне приниження, образи, переслідування або насильство (фізичне, психологічне, економічне чи сексуальне), яке здійснює одна особа або група осіб щодо іншої людини (зазвичай — слабшої) з метою заподіяння їй шкоди, створення страху, напруги чи відчуття ізоляції.
У законодавстві України (Закон «Про освіту») булінг визначено як дії (або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються щодо здобувача освіти та можуть призвести до приниження, страху, емоційної шкоди або соціальної ізоляції потерпілого.
Булінг — це не норма: про нього потрібно говорити. Міністерство освіти і науки України запустило зручний інструмент на сайті АІКОМ, який допомагає швидко повідомити про випадки булінгу в закладах освіти. Кожен і кожна має право на безпечні умови для розвитку та навчання, тому МОН спільно з освітянами, батьками і партнерами продовжує працювати над створенням простору, де немає місця булінгу. Якщо ви є жертвою булінгу або бачите, що це відбувається з іншими, — не мовчіть. Повідомте про це зручним способом, щоб дорослі, психологи та поліція змогли допомогти вирішити ситуацію та запобігти її повторенню. «Кнопка» — мобільний застосунок через, який кожен зможе повідомити про булінг.
Переходьте за посиланням: https://aikom.iea.gov.ua/bullying/help
Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:
- замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
- неврівноважена поведінка;
- агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
- різка зміна звичної для дитини поведінки;
- уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
- відлюдкуватість, уникнення спілкування;
- ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
- занижена самооцінка, наявність почуття провини;
- поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
- демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
- схильність до пропуску навчальних занять;
- відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
- депресивні стани;
- аутоагресія (самоушкодження);
- суїцидальні прояви;
- явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
- намагання приховати травми та обставини їх отримання;
- скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
- наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
- наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
- інші правопорушення насильницького характеру.
До кого звертатися у випадку булінгу:
- директор коледжу;
- заступник директора з навчальної роботи;
- завідуюча відділенням;
- класні керівники;
- практичний психолог;
- соціальний педагог;
- викладачі та співробітники коледжу.
Перелік номерів телефонів та служб для звернення по допомогу у випадку насильства та жорстокого поводження
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді:
116 111 (безоплатно з мобільного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно);
0 800 500 225 (безоплатно із стаціонарного або мобільного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно). - Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей — 15-47 (безоплатно, цілодобово).
- Національна поліція — 102 (екстрене реагування, цілодобово).
- Єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103 (безоплатно по всій Україні).
- Гаряча лінія з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми, гендерної дискримінації:
0 800 500 335 (із стаціонарного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно);
116 123 (з мобільного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно). - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — 0 800 50 17 20 (гаряча лінія з прав дитини).